⯍ Successful traders 🢣 have a specific mindset 📊 ⬪

When I trade, I’m not focused on getting the home run. [Simple Attachments](   Editor's Note: Occasionally, an opportunity comes to our attention at Simple Attachments we believe readers like you will find valuable. The message below from one of our partners is one we believe you should take a close look at.   У Петра од таких речей аж мороз пішов поза шкурою. Перш усього подумав він про свого панотця і вже хотів був бігти до хутора, щоб його сповістити, да згадав, що панотець у дорозі. Друга його думка була про Лесю: боявсь, щоб як-небудь і їй у козацьких чварах не досталось, а ще більш боявсь, щоб Кирило Тур, під сей каламутний час, удруге не вкрав її, так як у Києві. Що ж тут чинити?.. "Заведу про неї річ із запорожцем!" Да й натякнув про Лесю. — Ге-ге-ге! — каже, зареготавши, запорожець — Невже ти ще й досі не викинув з голови тії дурниці? Мені здавалось, досить пустити чоловікові піввідра крові, щоб одумавсь, аж, мабуть, ні! Мабуть, вас няньки вже змалечку загодовують такою кашею, щоб і з сивим волосом не перестав чоловік липнути до баб! — А ти, вразький прудиусе,— каже сміючись Петро,— невже б то занедбав дівчину, що бивсь за неї, мов скажений? — Пху! — аж плюнув з серця запорожець.— Став би я тепер думати про таку пакость! Один тому час, що чоловік іскрутиться. Dear Reader, When I trade, I’m not focused on getting the home run. I just want to capture gains when I have them. [Larry OTT]( Home runs aren’t necessary if you’re slowly, consistently letting gains trickle in. That might not sound as exciting as hitting doubles and triples on every trade you make… But it is realistic. As I drifted off to sleep, I made a promise to myself to always seek out the beauty in the world, no matter how small or insignificant it might seem. It was a promise to live life with an open heart and an open mind, to always be grateful for the simple pleasures that made life worth living. The next morning, I woke up feeling refreshed and energized. I made my way to the kitchen and brewed a fresh cup of coffee, savoring the rich aroma and smooth taste. As I sipped my coffee, I looked out the window and noticed that the world was just as beautiful as it had been the day before. I smiled to myself, knowing that there was a whole world of wonder and beauty out there waiting to be explored. It was a reminder that life was a journey, full of unexpected twists and turns, and that it was up to us to make the most of every moment. As I stepped out into the world, I felt a sense of excitement and anticipation. Who knew what wonders and adventures awaited me today? One thing was for sure, though - I was ready to embrace them with open arms, and to find beauty in every moment. Here’s what works for me: - Have a number you’re not going to go past on the upside or the downside and execute — no matter what. Don’t let your emotions interfere with that plan. - With this strategy, you’re slowly pulling in profit after profit. That’s how you size up your pile of capital, eventually, take on larger and riskier position sizes, and see exponential growth in your trading account. When you start out trading, the gains might not look huge on a percentage basis… But when you have a big enough cash pile… Those small percentages can amount to millions of dollars. It’s all about using the money you have — to make more. If you’d like to learn more, I just released my very first video with an “over the shoulder” demo on how I trade. Пощастило йому так добре стати, що через козацькі голови усе було видно. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур, потупивши очі, а кругом його усе братчики. Миряне й собі перлись наперед, щоб подивитись на запорозький суд, да не таківські були низовці, щоб пропустили до суднього колеса кого не треба. Ставши плечем поуз плече, рядів у три, чи що, уперлись у землю ногами, і вже як не товпились іззаду городові козаки з міщанами й поспільством, не звузили вони ні на п'ядь порожнього посередині місця. Хто бажав що побачити або почути, то хіба через голови побачив; а багато людей, позлазивши на дуби, звідти дивились. У первому ряду видно було Петрові Брюховецького з гетьманською булавою. Над їм військові хорунжі держали бунчук і хрещату корогов. Коло його, по праву руку, стояв військовий суддя з патерицею, а по ліву — військовий писар з каламарем за поясом, з пером за ухом і папером у руках; а далі по боках довгоусії діди січовії. Сі вже хоть за старістю жодного й уряду не держали, а на радах їх річ була попереду. Не один із їх і сам бував кошовим на віку, так тепер їх шановано й поважано, як батьків. П'ятеро їх стояло, як п'ятеро сивих, волохатих голубів, похиливши тяжкії од думок голови. Курінне отаманнє і всяка старшина докінчали первий обід віщового колеса. Усі були без шапок: сказано — в судньому місці. I even give you the name of my favorite ticker. [Click here to watch.]( Regards, Larry Benedict Editor, The Opportunistic Trader Розпочав суд над Кирилом Туром батько Пугач. Вийшовши з ряду, уклонивсь він на усі чотири сторони низенько, потім іще оддав особо один поклон гетьманові, да дідам, да отаманам по поклону — і почав говорити голосно й поважно: — Пане гетьмане, і ви, батьки, і ви, панове отаманнє, і ви, братчики, хоробрії товариші, і ви, православні християне! На чім держиться Запорожжє, як не на давніх, предковічних звичаях? Ніхто не скаже, коли почалось козацьке лицарство. Почалося воно ще за оних славних предків наших варягів, що морем і полем слави у всього світу добули. От же ніхто з козацтва не покаляв тої золотої слави — ні козак Байда, що висів у Цареграді на залізному гаку, ні Самійло Кішка, що мучивсь п'ятдесят чотири годи в турецькій каторзі,— покаляв її тілько один ледащиця, один паливода, а той паливода стоїть перед вами!..     [Terms & Conditions]( [Privacy Policy]( [Unsubscribe]( You are receiving our newsletter because you opted-in for it on one of our sister websites. To ensure you recieve our email, be sure to [whitelist us.]( The sky was a deep shade of blue, and the sun was just starting to set over the horizon. The air was crisp and cool, with a gentle breeze blowing through the trees. It was the perfect evening for a walk, so I decided to head out and explore the neighborhood. As I walked down the quiet streets, I couldn't help but notice the beauty of the houses and gardens around me. The houses were all unique, with their own distinct styles and personalities. Some were grand and imposing, while others were quaint and charming. The gardens were equally as impressive, with a riot of colors and textures that seemed to dance in the evening light. As I continued on my walk, I came across a small park. The park was filled with families and children, all enjoying the last rays of sunshine before the day came to an end. The sound of laughter and playful shrieks filled the air, adding to the sense of joy and happiness that seemed to permeate the park. I found a quiet bench and sat down, watching the world go by. As I sat there, I couldn't help but feel a sense of gratitude for the beauty of the world around me. It was a reminder that life was full of simple pleasures, and that it was up to us to take the time to appreciate them. As the sun sank below the horizon, I made my way back home. The sky was now a deep shade of purple, with the stars starting to twinkle in the night sky. It was a magical moment, a moment that made me feel like anything was possible. As I settled into my cozy armchair, I couldn't help but reflect on the day that had passed. It had been a day filled with beauty and wonder, a day that reminded me of the importance of taking the time to appreciate the world around us. 1412 Broadway 21st Floor, New York, NY 10018 Copyright © 2023 SimpleAttachments.com All Rights Reserved